Українська Православна Церква Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ
Розпочинається Успенський піст 14 серпня зі свята Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Фраза «винесення чесних древ» означає буквально «хресний хід».
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує матеріал про свято, підготовлений редакцією журналу «Фома в Україні».
Успенський піст — це підготовка православних християн до двох двунадесятих свят: Преображення Господнього та Успіння Божої Матері. Так звані двунадесяті свята догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Пресвятої Богородиці та діляться на Господські (присвячені Господу Іісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божій Матері).
ДАТИ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст починається рівно через місяць після Петрового посту. Успенський піст — найкоротший багатоденний піст у церковному календарі. Він триває всього два тижні, причому починається і закінчується завжди однаково. Дати Успенського посту: з 14 по 27 серпня.
ЩО МОЖНА ЇСТИ В УСПЕНСЬКИЙ ПІСТ
Як говорить церковний Устав, Успенський піст — такий же суворий, як і Великий. Це означає, що з 14 по 27 серпня православні християни утримуються від м’ясних, молочних продуктів і від яєць. 19 серпня, на свято Преображення Господня, дозволяється їсти рибу. 28 серпня, на свято Успіння Божої Матері, якщо він випадає на середу або п’ятницю, можна вживати рибу. У такому випадку розговіння переноситься на наступний день. А ось якщо Успіння випадає на інші дні тижня, то посту немає.
Але багато в чому питання, що можна їсти в Успенський піст, а що не можна, має вирішуватися індивідуально – залежно від стану здоров’я, віку, підготовленості конкретної людини. Окремо варто розглянути пісний раціон дітей.
Читайте також: Успенський піст за сучасних умов: de facto (інтерв’ю митрополита Сєверодонецького і Старобільського Никодима)
Доречно нагадати настанову Іоанна Златоуста: «Помиляється той, хто вважає, що піст – лише в утриманні від їжі. Справжній піст – є відступ від злого, приборкання язика, відкладення гніву, приборкання пристрастей, припинення наклепу, брехні, клятвопорушення».
КАЛЕНДАР УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
14 серпня, субота
Гаряча їжа з олією — можна їсти варену рослинну їжу, в тому числі з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена), тушковані й печені овочі, гриби, хліб. Допускається трохи вина.
15 серпня, неділя
Гаряча їжа з олією — можна їсти варену рослинну їжу, в тому числі з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена), тушковані й печені овочі, гриби, хліб. Допускається трохи вина.
16 серпня, понеділок
Сухоїдіння — в їжу вживається неварена рослинна їжа: сирі фрукти й овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб.
17 серпня, вівторок
Гаряча їжа без олії — дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. Дозволяється трохи вина.
18 серпня, середа
Сухоїдіння — в їжу вживається неварена рослинна їжа: сирі фрукти й овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб.
19 серпня, четвер, свято Преображення Господня
Разом із гарячою їжею дозволяються риба і морепродукти, також допускається трохи вина.
20 серпня, п’ятниця
Сухоїдіння — в їжу вживається неварена рослинна їжа: сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб.
21 серпня, субота
Гаряча їжа з олією — можна їсти варену рослинну їжу, в тому числі з додаванням олії: супи, каші, картоплю (смажену, варену, печену) тушковані й печені овочі, гриби, хліб. Допускається трохи вина.
22 серпня, неділя
Гаряча їжа з олією — можна їсти варену рослинну їжу, в тому числі з додаванням олії: супи, каші, картоплю (смажену, варену, печену) тушковані й печені овочі, гриби, хліб. Допускається трохи вина.
23 серпня, понеділок
Сухоїдіння — в їжу вживається неварена рослинна їжа: сирі фрукти й овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб.
24 серпня, вівторок
Гаряча їжа без олії — дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. Дозволяється трохи вина.
25 серпня, середа
Сухоїдіння — в їжу вживається неварена рослинна їжа: сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб.
26 серпня, четвер
Гаряча їжа без олії — дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби.
27 серпня, п’ятниця
Сухоїдіння — в їжу вживається неварена рослинна їжа: сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб.
28 серпня, субота. Успіння Пресвятої Богородиці
Посту немає.
Свято Успіння завжди відзначається 28 серпня — ним і завершується Успенський піст. Це свято належить до числа нерухомих дат церковного календаря, не прив’язаних до свята Пасхи. Тому дата закінчення Успенського посту не змінюється в різні роки.
Успіння Богородиці у 2021 році припадає на суботу. Посту цього дня немає.
Календар складено за суворим монастирським статутом. Миряни зазвичай постять менш суворо (наприклад, без сухоїдіння і т.п.). Монастирський же статут дає уявлення про ступінь суворості того чи іншого посту в церковній традиції.
Читайте також: Успенський піст: про особливості посту для мирян (поради духівника Київських духовних шкіл)
ІСТОРІЯ УСПЕНСЬКОГО ПОСТУ
Успенський піст був встановлений у пам’ять про два двунадесяті свята. Перший — Преображення Господнє. Другий — Успіння Божої Матері. А починається цей багатоденний піст зі ще одного свята — Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Фраза «винесення чесних древ» означає буквально «хресний хід».
Церква знає Успенський піст із найперших століть християнства. Ми читаємо згадку про нього в бесіді Льва Великого, що датується 450 роком: «Церковні пости розташовані в році так, що для кожного часу написаний свій особливий закон стриманості. Так для весни весняний піст — в Чотиридесятниці, для літа літній — в П’ятдесятницю, для осені осінній — в сьомому місяці, для зими — зимовий».
Остаточно Успенський піст був встановлений на Константинопольському Соборі у 1166 році.
Про сенс Успенського посту ми можемо прочитати у святого Симеона Солунського (кінець XIV століття — 1429 рік): «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, довідавшись про Свою кончину, як завжди трудилася і постила за нас, хоча, бувши святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася про нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього і коли Її блаженна душа мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому і ми повинні поститися і оспівувати Її, наслідуючи житіє Її й пробуджуючи Її тим до молитви за нас. Деякі, втім, кажуть, що цей піст започаткований із нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю необхідними спогади обох цих двох свят, одного — як того, що надає нам освячення, а іншого — примирення і клопотання за нас».
За суворістю Успенський піст наближається до Великого. До революції 1917 року в дні серпневого посту не можна було проводити карнавали, показувати блазенські вистави і театральні постановки.
Читайте також: Як правильно молитися в Успенський піст і чому всі лаври України – Успенські? — інтерв’ю
Як правильно постувати: 10 настанов афонських старців
Переклад українською Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ
